Disclaimer

Дивовижний випадок переніс інквізитора Модестуса Мюнха із середньовіччя у далеке майбутнє. Фанатик християнства потрапляє в комуністичне суспільство, де йому доводиться мати справу з зовсім іншими законами людського співжиття і моралі Чернець Мюнх, змушений ламати свої застарілі поняття добра і зла, поступово переконується у вищості й благородстві взаємин при комунізмі.

Написав повість відомий польський письменник-фантаст Кшиштоф Борунь.

Народився він 1923 року в Ченстохові. Свою трудову діяльність почав робітником. У роки гітлерівської окупації активно боровся з фашизмом, брав участь у Варшавському повстанні в серпні 1944 року.

По закінченні війни працює на літературному терені.

Окрім повісті “Восьме коло пекла”, перу К.Боруня належать також науково-фантастичні романи “Втрачене майбутнє”, “Проксима”, “Космічні брати”.

З польської переклав Євген Литвиненко

Малював Євген Спицевич

Правителька Озма скоро святкуватиме день народження. Всі її друзі готують особливі подарунки, звісно ж, без клопотів і пригод у пошуках особливого подарунка не обійдеться. На додачу, в той же час один неповнолітній бешкетник дізнався таємне чарівне слово, що перетворює людей на тварин, а в напарники йому напросився злий гном.

Повість-казка популярного американського письменника Л. Ф. Баума розповідає про дивовижні пригоди дівчинки Дороті та її щирих друзів — Страшила, Бляшаного Лісоруба, Лева та песика Тото. Разом вони мандрують дорогами чарівної Країни Оз. Чимало випробувань трапляється їм на шляху, але завдяки міцній дружбі, винахідливості та згуртованості наші герої успішно долають усі перепони.

Юний Артур заради порятунку своєї бабусі має проникнути у дивовижний паралельний світ крихітних істот — мініпутів. Але як це зробити, де знайти вхід до загадкової країни? Відповідь він знаходить у старовинній книзі, написаній його дідусем, великим мандрівником, який кілька років тому зник при загадкових обставинах. Артур розшифровує секрет переходу із одного світу в інший, і… тут починаються дивовижні пригоди, під час яких він знайомиться з принцом Барахлюшем і закохується в його сестру, принцесу Селенію…

В 1937 г., в возрасте 23 лет, он был призван на военные сборы, а еще через два года ему вновь пришлось надеть военную форму и в составе артиллерийского полка 227-й пехотной дивизии начать «западный» поход по Голландии и Бельгии, где он и оставался до осени 1941 г. Оттуда по просьбе фельдмаршала фон Лееба дивизия была спешно переброшена под Ленинград в район Синявинских высот. Итогом стала гибель солдата 227-й пд.В ежедневных письмах семье он прямо говорит: «Мое самое любимое занятие и самая большая радость – делиться с вами мыслями, которые я с большим удовольствием доверяю бумаге». Письма он писал почти ежедневно в течение 14 месяцев, в тесном блиндаже, при свете свечей и коптящих керосиновых ламп. 1 сентября 1942 г. в ходе Первого Ладожского сражения он погиб, как сказано в боевом донесении, «пытаясь оказать помощь тяжелораненому солдату противника».

Історичний гостросюжетний роман про пригоди молодого капітана Жана Грандьє у самісінькому пеклі англо-бурської війни, де він верховодить загоном таких самих юних хлопчаків-відчайдухів.

Впишіть сюди коротку анотацію

Dangerous doings in the deep!

Авантюрист Мечислав Живокіст з допомогою ошуканого ним інженера Нуазе створює досконалих роботів, які добувають золото з дна моря. Він стає власником казкового багатства, оволодіває біржею великої країни, намагається стати диктатором, але останнє слово, як завжди, за народом. Навіть розумні роботи виходять з-під покори Живокіста, і він гине, розчавлений власним багатством. У фантастично-пригодницькій повісті-памфлеті М. Білкуна розповідається, як мікроби “Жовтого диявола” розтлівають душі людей, що в гонитві за збагаченням і безмежною владою ідуть на злочин.

«Декамерон Самуїла Окса», сатирична повість, якою відкривається збірка, — це своєрідна сповідь колишнього мільйонера, який став чистильником чобіт. Ось що каже Окс своєму колезі по колишніх махінаціях: «Думали ви коли-небудь, Черчик, про те, що мільйонер позбавлений звання людини? Він залишається десь поза людьми. І я був ним. Одні мені заздрили, більшість зневажала, а деякі ловили. Але ніхто не міг стати зі мною поруч, поспівчувати мені, просто простягти руку, просто помовчати. О-о, це страшно, Черчик!.. Більше за все мені остогидло бути поза людьми. І я перестав бути мільйонером, але став людиною. Мені допомогли стати…» У заключній повісті «Дуже жаль мені тих, которії…» автор запрошує читача разом з ним відвідати Євпаторію, побувати у товаристві людей доброзичливих, багатих на витівку, переконаних оптимістів.

Сенсація! Про цю новину вмить дізналося місто. Та що там місто — вся країна! Двоє нерозлучних друзів, Сашко і Сергій, знайшли на околиці міста скіфську могилу. А на дні її лежав велетень. Хто він? Космонавт з далекої планети, що прилетів на Землю понад дві тисячі років тому? А коли так, то з якої? І тут допомогла скринька, що лежала побіля велетня… А потім мандрівка на Місяць… І дивовижні Сашкові пригоди. Тут і фантастика, і реальність… І теплий гумор…

Повість сучасної англійської письменниці про життя підлітків, про дружбу і готовність допомогти ровесникові, який потрапив у біду.

У даній статті доктор історичних наук Борисова О.В. (Луганськ) аналізує питання української історіїї в праці англійського історика Нормана Дейвіса (Norman Richard Davies) «Боже ігрище: історія Польщі».

Цікаві і захоплюючі пригоди героїв, людські стосунки, щира любов і… підступність, жадібність, моральна спустошеність — усе органічно переплетено в романах О. Бєляєва, популярних уже понад вісімдесят років.

У книзі освітлено період історії України від її перших відомих нам початків, і далі до 1991 року. Книга Олександра Боргарда відзначається культурною гостротою суджень і науковим підходом до аналізованих історичниї подій. Чітка логіка викладу і аналізу матеріалу – основа цієї ґрунтовної розвідки, яка у певному сенсі є безпрецедентним явищем у огромі сучасної історіографічної літератури. Небайдужість і глибокий патріотизм – це ті дві риси, які безпомильно маркують творчість дослідника і привертають увагу до його книг людей часом діаметрально протилежних політичних та естетичних поглядів. «Аналітична історія» має стати настільною книгою кожного свідомого і небайдужого інтелігента в сучасній Україні. Зазначимо, що центр ваги цієї історико–публіцистичної праці лежить не стільки в тому аби відтворити минуле, а головне, щоб його проаналізувати. Щоби принаймі не наступати на ті ж самі граблі. Щодо цього, процитуємо радше самого автора: «Нас тут цікавлять саме історичні події, як наслідок певних причин. Будуть цікавити рушійні сили подій, та те, що могло би бути якби змінилися певні причини. Тобто нас цікавитимуть не так самі історичні події як такі, а радше те, звідки вони виникають, та до чого та в який спосіб призводять. Оце ми й будемо вважати якоюсь мірою, не більше – аналітичною історією». Відповідно стиль викладу обраний не стільки академічний, скільки публіцистичний, що має максимально поширити коло можливих читачів. Це, деякою мірою, не можна вважати новацією бо є продовженням досвіду П. Штепи, М. Мироненка, Є. Гуцала та багатьох інших.