Disclaimer

Три повісті Ірини Вільде — „Метелики на шпильках" „Б'є восьма" і „Повнолітні діти" — стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі. Це був свіжий струмінь психологізму, легкої грайливости слова, химерности образу, а заразом — маніфест нової жіночности. Цикл є своєрідним „епосом Юности", художнім міфом про Чернівці, віконцем у ментальний світ західноукраїнської молоді міжвоєнної доби. У первісному варіянті ці твори не перевидавалися. Книжка адресована всім шанувальникам українського красного письменства.

Том складають вибрані оповідання і повісті письменниці, окрушини (прозові мініатюри): ліричні етюди, думки, афоризми. Провідна тема представлених тут творів — доля жінки з народу, перед якою Радянська влада відкрила широкий життєвий і творчий шлях.

До 4-го тому входить автобіографічний роман «Повнолітні діти», дія якого відбувається у 20-х роках нинішнього століття на окупованій боярською Румунією Буковині. Головна героїня твору — дочка сільського вчителя гімназистка Дарка Попович, яка, зблизившись із прогресивно настроєною молоддю, стала на шлях революційної боротьби. Життя дівчини сповнене радістю першого кохання.

В томі вміщено першу частину другої книги роману «Сестри Річинські», де розповідається про дальшу долю сестер після смерті батька, котрі самі тепер шукають свого місця в житті. Старші — Катерина й Зоня — примикають до панівних верств суспільства, молодші — Неля, Оля й Слава, — долаючи передсуди свого класу, тяжіють до прогресивної, радикально настроєної молоді.

Третій том містить завершальну частину роману, в котрій дія відбувається напередодні возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

До першого тому зібрання творів відомої української письменниці Ірини Вільде (1907–1982) входить перша книга роману «Сестри Річинські», відзначеного Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Події твору відбуваються на західноукраїнських землях в 30-х рр. Хроніка родини священика Річинського подається тут на широкому соціально-політичному тлі, яскраво зображено побут різних верств галицького суспільства, боротьбу його передових сил на чолі з комуністами за возз'єднання з Радянською Україною.

«Діви ночі» — один з найвідоміших бестселерів української літератури. За визначенням критиків — це перша українська кримінальна повість, написана за всіма законами жанру. Світ повій і кримінальних злочинців, партійних босів і збоченців — все це знайдете саме у «Дівах ночі». І нарешті в повному, а не спотвореному редакторами, обсязі.

«Діви ночі» — один з найвідоміших бестселерів української літератури. За визначенням критиків — це перша українська кримінальна повість, написана за всіма законами жанру. Світ повій і кримінальних злочинців, партійних босів і збоченців — все це знайдете саме у «Дівах ночі». І нарешті в повному, а не спотвореному редакторами, обсязі.

«Груші в тісті» давно уже стали бестселером, багато разів передруковувалися і перекладалися, віддавна мандрують Інтернетом, але жодного разу не публікувалися в книжці. Тому цілком виправдано й стали титульним твором нової книжки автора. Юрій Винничук (переможець Книги року Бі-Бі-Сі 2005) знову пірнає в минулі роки і з властивим йому гумором та шокуючою щирістю описує пережите. Перед читачем промайне шалена каруселя львівського життя 1970-80-х років. Книга «Груші в тісті» стала фіналістом Книги року Бі-Бі-Сі 2010.

«FEST ПРОЗА» — це нова серія найцікавіших творів як українських, так і зарубіжних авторів. Це проза, яка вже викликала значний резонанс, і проза, ще не відома широкому колу читачів. Новий роман Юрія Винничука, уривки якого публікувалися в журналі «Сучасність», критики вже встигли оцінити, як визначну подію в українській літературі. Написаний у постмодерністській манері зі збереженням усіх характерних особливостей цього напрямку, він захоплює карколомним сюжетом, присмаченим еротикою, чорним гумором, нестримним потоком фантазії і, звичайно ж, розкішною мовою. Та водночас у цьому своєрідному романі-лабіринті присутній глибокий підтекст у формі незліченних літературних алюзій і натяків, гри з читачем, як сюжетної, так і мовної. «Роман „Мальва Ланда“, — за визначенням Андрія Бондаря, — це дуже несподіваний прорив української прози в царину нової фантазійності, якої в нас не було. Винничук настільки вміло й настільки смаковито й соковито пропонує нам якийсь абсолютно альтернативний світ, світ сміттярки України, що, я так гадаю, цей роман є найбільшим здобутком української прози останніх десятиліть» («Література Плюс», № 7 (32), 2001 p.).

Перед вами книжка, яка складається здебільшого з творів написаних у жанрі чорного гумору й абсурду. Писалися вони переважно у 70-80-х роках і не призначалися для публікації. Проте гуляли по руках без зазначення авторства у самвидаві, потрапляли у руки КҐБ, викликаючи у недремних працівників невидимого фронту жвавий інтерес і спроби за будь-якої ціни здобути ще й їхнього автора. Можливо, у тих читачів, які були захоплені «Вікнами застиглого часу» та «Місцем для Дракона», ці твори Юрія Винничука, якого справедливо називають «батьком чорного гумору», викличуть роздратування, але цей «чорний» період його творчості перекреслити неможливо бодай тому, що багато з цих оповідань і досі перебувають на руках та мандрують в інтернеті. Це інша література і творилася вона як своєрідний протест проти постулатів соцреалізму, проти безпросвітності брєжнєвської епохи, а в окремих зразках це відверта антисовєтчина, яка дивом залишилась непокараною.

Це книга, за якою львів’яни і не тільки вони, тужили давно. Її герої – король Данило і блазень Олелько, король Лев і славний бургомістр Зиморович. Львівські відьми, чорти, духи, водяники, скнилівські мудрагелі та сьвірки населяють цю книгу. Давній казковий Львів українців, поляків, євреїв, вірмен та інших народів постає перед нами, як унікальне явище світової культури, джерело багатющого міського фольклору та життєрадісного гумору. Это книга, которую львовяне и не только они, ждали уже давно. Её герои – король Данило и шут Олелько, король Лев и славный бургомистр Зиморович. Львовские ведьмы, черти, духи, водяные, скныловские мудрагели и сьвирки населяют эту книгу. Давний сказочный Львов украинцев, поляков, евреев, армян и других народов возникает перед нами, как уникальное явление мировой культуры, источник богатейшего городского фольклора и жизнерадостного юмора.

Юрій Винничук (нар. 1952 р.) — відомий український письменник, поет, драматург, літературний діяч. Живе і працює у Львові. У видавництві «Фоліо» 2012 року вийшов друком його роман російською «Весенние игры в осенних садах». Події у новому романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби. Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі. * * * Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературі. Але манера письма у цьому романі — це також і новий Винничук із захоплюючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танґа смерті», яке виконували в'язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній. Андрій Любка: «Отримавши змогу стати першим читачем роману «Танґо смерті» в рукописі, мушу визнати, що з його появою маємо тепер українського Умберто Еко та ще й з нотками Борхеса. Вплести в тканину твору і трагізм, і гумор, і любовну та детективну інтригу, і цілі сторінки енциклопедичних знань та переказів, описати довоєнний Львів так живо, так смачно — для цього треба було оволодіти неабиякою майстерністю і неабиякими знаннями. Українцям текст у такому історичному світлі давно був потрібен».

Любі друзі! Ми сподіваємося, що ви з цікавістю прочитаєте веселі історії про невдаху Альфонса Ціттербаке — часом надто сором'язливого і наївного, інколи трохи хвалькуватого і лінивого піонера, вашого німецького ровесника. Може, й декому з вас траплялося так жартувати першого квітня, так готуватися в космонавти чи так намагатися бути підкреслено ввічливим, як героєві цієї книги?

Герман Гессе (1877–1962) — видатний німецький прозаїк, поет, есеїст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1946 р. Роман «Деміан» вийшов друком 1919 року й одразу здобув популярність. Його із захопленням читав Ф. Кафка, К. Юнг назвав «маяком у бурхливу ніч», а Т. Манн у передмові до американського видання зазначив, що це «твір, який з невблаганною точністю зачепив нерв епохи і викликав благотворне захоплення цілого покоління молоді».　 «Деміан» — роман про становлення особистості, про духовні пошуки. Це історія юнака Еміля Сінклера, який відчув провалля між лицемірною мораллю, що її проповідували церква, родина і школа, та реальним світом. У дитинстві він був збитий на манівці, потрапивши під пресинг брутального хлопця. Але потім у його житті з’являється таємничий Макс Деміан, який настановляє його завжди залишатися вірним собі й боротися з головним ворогом — загальновживаною умовністю.

In the novel, Siddhartha, a young man, leaves his family for a contemplative life, then, restless, discards it for one of the flesh. He conceives a son, but bored and sickened by lust and greed, moves on again. Near despair, Siddhartha comes to a river where he hears a unique sound. This sound signals the true beginning of his life – the beginning of suffering, rejection, peace, and, finally, wisdom.

В Петербурге на рубеже XIX и XX веков живет Игрок. Околдованный и измученный демоном игры он постоянно поднимает ставки. Марафонский танец по нелегальным игорным домам столицы Российской империи заканчивается лишь роковой ночью, когда ставкой в игре стала сама жизнь. С этого момента начинается печальная и причудливая одиссея героя длиною в век… Автор знаменитого исторического бестселлера «Ясновидец», завоевавшего Европу, писатель и бард Карл-Йоганн Вальгрен в очередной раз удивит и покорит читателя своей безграничной фантазией. Его пессимизм не безнадежен, оптимизм — ироничен. Доктор Фауст XX века сталкивается с совсем иными проблемами, чем его литературный предшественник… В романе Карла-Йоганна Вальгрена «Ясновидец» удачно соединилось все то, что в последние годы любят европейские читатели. Исторический сюжет, мистический флер, любовная линия, «готические» ужасы и тайны, тема уродства и «изгойства»… Те, кому нравится Зюскинд, наверняка оценят и Вальгрена. В Европе оценили — там он уже давно человек-бестселлер. Андрей Мирошкин. «Книжное обозрение» Скандинавские фантазии покоряют мир. Очередной «необычный человек со сверхвозможностями»… С любовью, которая побеждает все, моральным выбором между Добром и Злом, поступками, ведущими к еще большему утверждению в истине через раскаяние. С преследованиями, местью, кровавыми разборками и прочими атрибутами культурного досуга. С меткими социальными зарисовками и компендиумом современных научных представлений о природе слова и мысли, специфике слухового восприятия. И плюс неисчерпаемый авторский оптимизм в отношении будущего развития событий по самому замечательному сценарию. Заклятие словом и делом. Пища для ума, души и сердца. Борис Брух. «Московский комсомолец» «Меня сравнивают с «Парфюмером» Зюскинда, может быть, потому, что это тоже исторический роман. И потом, у Зюскинда, как и у меня, есть некий причудливый тератологический ракурс. Я, конечно, польщен этим сравнением, но оно все же поверхностное, и большого значения ему я не придаю. Мой роман и более толстый, и, я думаю, более умный». К.-Й. Вальгрен. Из интервью «Газете» Автору удался горизонтальный размах повествования, когда в основную сюжетную канву, на которой вышита печальная история настоящей и поистине удивительной любви Красавицы и Чудовища, то и дело суровыми нитками вплетаются истории другие. Церковные детективы, как у Умберто Эко. Гипертекстовая мифология, как у Милорада Павича. Эпистолярные интриги, как у Шодерло де Лакло… Ан нет. Не дается он так просто в руки, этот безумно популярный и модный шведский бард Вальгрен. Прячет междустрочно силки-ловушки, в которые читающая Швеция попалась тиражом более 250 тысяч экземпляров, европейская читательская публика с удовольствием попадается многажды. Елена Колесова. «Книжное обозрение» …Автор тащит из всех исторических бестселлеров конца прошлого и позапрошлого веков с такой беззастенчивостью, что диву даешься, как эта машина, собранная из чужих запчастей, едет все быстрее, а в середине даже взлетает… А главное, становится понятен и замысел — не просто подражание, но полемический ответ на «Историю одного убийцы» (подзаголовок «Парфюмера»). Гений и есть злодейство, утверждает Зюскинд. Хрен тебе, вслед за Пушкиным уверенно говорит Вальгрен. Дмитрий Быков. «Огонек»